- прокидатися
- I прок`идатися
-аюся, -аєшся, док., рідко.Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час.
II прокид`атися-а́юся, -а́єшся, недок., проки́нутися, -нуся, -нешся, док.1) Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися. || Виходити зі стану задуми, запаморочення, апатії тощо; приходити до пам'яті, до розуму. || перен. Сповнюватися звуками, рухом і т. ін. || перен. Відроджуватися, пробуджуватися з приходом весни (про природу). || перен. Лунати, чутися (про звуки). || перен. Пробиватися крізь щось, ставати видним (про світло, промені тощо).2) перен. Виходячи зі стану спокою, застою і т. ін., ставати активним, діяльним. || Спалахувати, поширюватися десь (про хворобу, пожежу, війну і т. ін.).3) перен. Проявлятися, виникати (про думки, почуття, стан і т. ін.). || Робитися явним, помітним, виявлятися у комусь, чомусь (про риси характеру, натуру і т. ін.). || Поставати в уяві, пам'яті.4) перев. недок., діал. Зрідка зустрічатися, траплятися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.